Останнім часом
до мене часто почали звертатись клієнти із проханням вжити заходів щодо захисту
честі, гідності та ділової репутації.
Обумовлено це, в
першу чергу тим, що мережа Інтернет просто переповнена інформаційними
повідомленнями, які очевидно для обізнаного читача мають ознаки маніпуляцій і
мають на меті лише дискредитацію людини.
Такі маніпуляції
мають очевидну стандартну структуру, яка полягає у наступному. Так на якомусь
сумнівному ресурсі з’являється повідомлення, що відносно певної особи, яка має
суспільний інтерес розпочате кримінальне провадження щодо певного факту.
У подальшому
з’являються гучні заголовки, наприклад, невже такий-то вкрав у громади мільйон
гривень? Обов’язково із знаком питання наприкінці, інакше це вже буде не
питання, яке повинні нібито вирішити правоохоронні органи, а твердження. А за
твердження певної обставини можна вже відповісти у суді.
У подальшому ці
факти постійно піднімаються у інформаційному просторі коли людина намагається
обіймати нову посаду або займатись новою діяльністю.
Дуже яскраво
такі інформаційні маніпуляції я можу проілюструвати на прикладі мого давнього
клієнта. За його згодою мною будуть розкриті у даній статті обставини, які
становлять адвокатську таємницю, названі його особисті дані та обставини справ,
які я вів.
Він вже
неодноразово звертався до мене щодо захисту його честі гідності та ділової
репутації, але я не сприймав ці прохання серйозно. Адже, здавалось би, яким
чином якась стаття в інтернеті може впливати на людину? Але, як виявляється не
лише може, але й впливає дуже серйозно і на кар’єрний ріст і на особисте життя.
Обумовлене це тим, що про нову людину у колективі або в організації або про
ділового партнера або просто знайомого багато хто шукає інформацію в Інтернеті
і те, що він там бачить сприймається за правду. Але насправді все зовсім
інакше.
На початку травня 2011 році до мене звернувся колишній
голова правління – генеральний директор ВАТ «АК «Київводоканал» – Філатов
Ярослав Олександрович. Він повідомив, що його попередили, що відносно нього
буде здійснюватися фабрикація кримінальних справ і що він потребує юридичного
захисту. Між нами було укладено відповідну угоду.
Минуло декілька
тижнів і ми отримали постанову про порушення кримінальної справи за частиною 2
статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) відносно
нього та двох бухгалтерів, які у різні періоди часу обіймали посаду головного
бухгалтера (Кримінальна справа №50-6057). Справа була порушена заступником
Прокурора міста Києва. У Прокуратурі міста Києва так квапились з порушенням
кримінальної справи, що не врахували, що Філатов Ярослав Олександрович на той
період часу був депутатом Київської міської ради. А стаття 31 Закону України
“Про статус депутатів місцевих рад” передбачала певні особливості щодо
порушення кримінальної справи відносно депутата місцевої ради та застосування
щодо нього запобіжного заходу. Однією з таких особливостей було те, що
кримінальну справу стосовно
депутата місцевої ради може порушити, зокрема, прокурор міста Києва.
Законодавство
того часу дозволяло оскаржити постанову про порушення кримінальної справи у
судді. Признатись чесно, це був не зовсім дієвий інструмент захисту, але все ж
таки адвокати завжди його використовували у першу чергу під час захисту від
кримінального переслідування.
Як тільки нами
було подано скаргу до суду на постанову про порушення кримінальної справи,
Прокурор міста Києва скасував постанову про порушення кримінальної справи
відносно свого заступника та самостійно порушив кримінальну справу.
Якщо постанова
про порушення кримінальної справи була скасована, то вже фактично відсутній
предмет оскарження. У зв’язку з цим суд відмовив у задоволенні моєї скарги, а в
інтернет ЗМІ з’явились повідомлення, що відносно колишнього голови правління –
генеральний директор ВАТ «АК «Київводоканал» Філатова Ярослава Олександровича
порушено кримінальну справу і він підозрюється у розкраданні майна ВАТ «АК
«Київводоканал» , а адвокати намагались це оскаржити, але суд їм відмовив.
Ви бачите, яка
тут тонка маніпуляція? Фактично ЗМІ нібито надають правдиву інформацію, але
однобічну. У будь-якому випадку правдою прикрашена брехня все одно залишається
брехнею.
На постанову прокурора
міста Києва також було подано скаргу до суду. І далі закритилась карусель
процесуального оскарження.
Ч. 2 статті 364 КК
України / ч. 1 статті 358 КК України
22 серпня 2011 року Постановою Печерського районного суду
міста Києва у задоволенні скарги відмовлено (справа №4-2684/11, №4-3160/11,
головуючий по справі суддя Царевич О.І.).
10 жовтня 2011 року Ухвалою Апеляційного суду міста Києва
зазначену вище постанову Печерського районного суду міста Києва скасовано та
справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у новому
складі суду (справа №10/2690/1856/2011, головуючий по справі – суддя Полтавцева
Г.А.).
10 листопада
2011 року Постановою Печерського районного суду міста Києва у задоволенні
скарги відмовлено (справа №4-5407/2011, головуючий по справі суддя Кірєєв
Р.В.).
11 січня 2012
року Ухвалою Апеляційного суду міста Києва зазначену вище постанову Печерського
районного суду міста Києва скасовано та справу направлено на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції у новому складі суду (справа №10/2690/20/2012,
головуючий по справі – суддя Лук’янець Л.Ф.).
23 лютого 2012
року Постановою Печерського районного суду міста Києва скаргу задоволено
(справа №4-175/12, головуючий по справі – суддя Отрош І.А.) постанову
заступника Генерального прокурора України – прокурора міста Києва Мельника А.С. про порушення кримінальної справи відносно
Філатова Я.О., Птух Л.Б., Ястремської Л.М. за частиною 2 статті 364 КК України
від 17 травня 2011 року скасовано.
Представники
прокуратури, розуміючи безпідставність порушення кримінальної справи почали
застосовувати процесуальні хитрощі.
Ще до завершення
процесуального оскарження у суді у грудні 2011 року заступник прокурора міста
Києва спрямовує матеріали справи нібито для подальшого розслідування.
ч. 1 статті 358 КК України
30 грудня 2011
року слідчим прокуратури Печерського району міста Києва Ковальовим І.І. було
винесено постанову про зміну кваліфікації та направлення кримінальної справи за
підслідністю до Печерського районного відділу міліції.
Відповідно до змісту
зазначеної постанови справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 2
статті 364 КК України закрито за відсутністю складу злочину та порушено справу
за частиною 1 статті 358 КК України (підробка документів).
11 вересня 2012
року Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва Кузьменко О.П.
скасував постанову слідчого прокуратури Печерського району міста Києва
Ковальова І.І. від 30 грудня 2011 року в частині закриття кримінальної справи
№50-6057 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК
України.
06 грудня 2012
року Постановою Печерського районного суду міста Києва (справа №4-3557/12,
суддя Фаркош Ю.А.) скарги захисників було задоволено, постанову слідчого
прокуратури Печерського району міста Києва Ковальова І.І. від 30 грудня 2011
року в частині порушення кримінальної справи за ч. 1 статті 358 КК України
скасовано.
22 січня 2013
року ухвалою Апеляційного суду міста Києва (головуючий Одинець В.М., Бовтрук
В.М., Присяжнюк О.Б., справа №11/796/148/2013) постанова Печерського районного
суду міста Києва від 06 грудня 2012 року залишена без змін, а апеляція
прокурора без задоволення.
Ч. 2 статті 367 КК
України
Розуміючи
безперспективність переслідування Філатова Я.О. за епізодами, викладеними вище,
27.09.2012 року Заступником Генерального прокурора України – прокурором міста
Києва Мельником А.С. було порушено кримінальну справу відносно Філатова Я.О.,
Птух Л.Б., Ястремської Л.М. за частиною 2 статті 367 КК України (Службова
недбалість).
04 жовтня 2012
року було винесено постанову про пред’явлення обвинувачення Філатову Я.О. за
частиною 2 статті 367 КК України.
16 листопада
2012 року Старшим слідчим СВ Прокуратури міста Києва Білоус Ю.В. прийнято
постанову про закриття кримінальної справи в частині ч. 2 статті 367 КК
України.
10 грудня 2012
року Постановою Печерського районного суду міста Києва (справа №4-4072/12,
суддя Фаркош Ю.А.) скарги захисників на постанову про порушення кримінальної
справи було задоволено, постанову про порушення кримінальної справи від
27.09.2012 року скасовано.
29.01.2013 року
Апеляційним судом міста Києва (Справа №10/796/144/13, Головуюча: Юрдига О.С.;
Рибак І.О. та Сітайло О.М.) Постанова Печерського районного суду міста Києва
від 10 грудня 2012 року скасована та направлена на новий розгляд.
15 лютого 2013
року Постановою Печерського районного суду міста Києва (справа №757/2914/13-к,
суддя Пилаєва М.К.) скарги захисників залишено без розгляду у зв’язку із тим,
що 16.11.2012 року було винесено постанову про закриття кримінальної справи.
Так остаточно
лопнула кримінальна справа – мильна бульбашка відносно Філатова Ярослава
Олександровича.
Під час розгляду
скарг на постанову про порушення кримінальної справи у суді відносно Філатова
Я.О. стороною захисту по кожному доводу постанови про порушення кримінальної
справи було доведено його абсурдність та невідповідність фактичним обставинам
справи.
Слід віддати
належне суддям Апеляційного суду міста Києва та низько їм уклонитись, у даній
справі вони з гідністю виконали свою роботу та захистили Філатова Ярослава
Олександровича від незаконного переслідування.
Щодо
підстави до порушення кримінальної справи
В чому ж полягали претензії до Філатова Ярослава
Олександровича з боку прокуратури міста Києва?
Все дуже просто. Є така Інструкція про встановлення та
стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації
населених пунктів, затверджена Наказом Держбуду України від 19 лютого 2002 року
№37 (далі – Інструкція).
Вона передбачала, що плата за скид понаднормативних
забруднень, отриманих Водоканалом повинна розподілятись таким чином:
20 відсотків
перераховуються Водоканалом до місцевих фондів охорони навколишнього природного
середовища, що утворені в складі сільських, селищних, міських бюджетів;
80 відсотків
залишаються у розпорядженні Водоканалу і використовуються на відшкодування
збитків Водоканалу, викликаних цими скидами, на ремонт і поліпшення
експлуатації каналізаційної мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства населеного пункту.
Прокуратура
вважала, що Філатов Я.О. не перерахував зазначені вище 20 відсотків до
місцевого фонду, а діяв в інтересах ВАТ «АК «Київводоканал» , помилково
розуміючи інтереси служби. У жодній постанові навіть натяку не було на те, він
розікрав кошти. Постає цілком закономірне питання: якщо він не перерахував
частину коштів до відповідного фонду, то ці кошти залишились на рахунках ВАТ
«АК «Київводоканал» . Що заважає новому керівнику ВАТ «АК «Київводоканал» перерахувати
ці кошти і закрити це питання назавжди.
Але, як виявилось
у подальшому, органами місцевого самоврядування такий фонд не було створено,
його не існувало. Відповідно, не існувало і рахунку, куди ці кошти можна було
зарахувати.
Ось і весь
кримінал Філатова Я.О.
Кримінальна справа №50-6413/
№50-6426
У подальшому
Прокуратура міста Києва почала діяти відносно Філатова Ярослава Олександровича більш
рішуче.
Ч. 3 статті 365 КК
України
07 червня 2012
року Заступник прокурора міста Києва Могильницький М.С., розглянувши матеріали
перевірки заяви голови правління ВАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» Ченчевого В.Г. щодо
законності відчуження нерухомого майна по вулиці Старонаводницькій, 10 порушив
кримінальну справу відносно Філатова Я.О. за ознаками злочину, передбаченого
ч.3 ст. 365 КК України.
18 червня 2012 року
Заступником Генерального прокурора України – прокурором міста Києва Мельник
А.С. було скасовано постанову Заступника прокурора міста Києва Могильницького
М.С. від 07.06.2012 року та винесено постанову про порушення кримінальної
справи відносно Філатова Я.О. щодо законності відчуження нерухомого майна по
вулиці Старонаводницькій, 10 порушив кримінальну справу відносно Філатова Я.О.
за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України (Перевищення влади
або службових повноважень).
До порушення
даної кримінальної справи в прокуратурі потурбувались більш ретельно. Було
проведено експертизу, яка нібито визначила розмір шкоди, були опитані свідки,
які нічого не бачили, але все знали. У даному випадку здійснювати захист шляхом
оскарження постанови про порушення кримінальної справи не було смислу, оскільки
формальні ознаки до порушення кримінальної справи були.
У даному
провадженні було опитано багато свідків, які повністю спростували версію
досудового слідства, була проведена повторна експертиза, яка повністю
спростувала висновки про наявність шкоди.
Під час
досудового розслідування самі слідчі розуміли репресивний характер даної справи
і навіть її саботували в окремих моментах.
Як з’ясувалось,
основою обвинувачення Філатова Я.О. стало те, що він нібито видав довіреність
своєму заступнику з правом укладати договір купівлі-продажу нерухомого майна ВАТ
«АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» одноособово, а не за рішенням правління.
Під час
досудового розслідування з’ясувалось, що один із заступників голови правління
завжди мав відповідну довіреність, але укладення договорів здійснювалось лише
за наявності відповідного рішення Правління.
Крім того,
продажу нерухомого майна передувала ціла низка рішень Київської міської ради, Наглядової
ради та правління ВАТ «АК «Київводоканал».
Так, приблизно в
грудні 2008 року було прийнято рішення Київської міської ради, яким ВАТ «АК
«Київводоканал» було доручено здійснити передислокацію автоколони №1, яка
знаходилась з адресою: місто Київ, вулиця Старонаводницька, 10, з історичного
центру міста Києва.
На виконання
цього рішення правління ВАТ «АК «Київводоканал» затвердило план заходів, який у
подальшому було затверджено наглядовою радою ВАТ «АК «Київводоканал».
У подальшому
наглядовою радою ВАТ «АК «Київводоканал» було прийнято рішення про продаж
зазначеного об’єкту нерухомості і визначена ціна, нижче якої об’єкт не
продавати. Крім того, об’єкт необхідно було продати шляхом проведення прилюдних
торгів, що давало можливість отримати найвищу можливу ціну. Рішенням наглядової
ради було надано повноваження на укладення договору купівлі-продажу.
Статут
товариства визначає повноваження органів ВАТ «АК «Київводоканал» таким чином,
що прийняття рішення про відчуження майна товариства незалежно від його
вартості має лише Наглядова рада.
На той період часу
одним із членів правління займав посаду заступника Генерального директора з
корпоративного управління. До його повноважень, зокрема, відносились питання
щодо нерухомого майна ВАТ «АК «Київводоканал», тому йому було доручено
проведення і підготовки виконання рішення Київської міської ради та рішення
Наглядової ради ВАТ «АК «Київводоканал».
Філатов Я.О.
самостійно ніяких рішень щодо об’єкту нерухомого майна по вулиці
Старонаводницька, 10 не приймав. Рішення щодо цього об’єкту було прийнято
Наглядовою радою ВАТ «АК «Київводоканал», а правління здійснювало його
виконання в межах власних повноважень.
За день до
проведення прилюдних торгів, Філатов Я.О. на підставі рішення Наглядової ради
ВАТ «АК «Київводоканал» від серпня 2009 року видав довіреність на укладення
договору купівлі-продажу з переможцем відкритих торгів, оскільки він у ВАТ «АК
«Київводоканал» був єдиною особою, яка має право діяти від імені товариства без
доручення.
Таким чином,
Філатов Я.О. діяв у відповідності до законодавства та статуту у межах власних
повноважень.
Більш того,
відчуження застарілих аварійних будівель було у подальшому схвалене рішенням
Загальних зборів акціонерів.
14 вересня 2012
року за наслідком проведення досудового розслідування, старшим слідчим СВ
Прокуратури міста Києва Білоусом Ю.В. було винесено постанову про закриття
кримінальної справи в частині ч. 3 статті 365 КК України за відсутністю складу
злочину.
Більше до
Філатова Ярослава Олександровича претензій з боку правоохоронних органів не
виникало, але жодне ЗМІ, жодний журналіст про це не написав))).
Ця історія була
відома лише тим, хто був до неї причетним. Оскільки я зазначив номери судових
та кримінальних справ, то всі хто бажає може перевірити мої слова, якщо буде
така потреба.
Це є правдою, а
висновки робіть самі.
Из серии «Диалоги»
